DeepL проти Google Translate: хто краще перекладає українською

Є дуже проста перевірка для будь-якого перекладача.

Дайте йому речення:

«Він махнув рукою на цю справу».

Якщо на іншій мові людина буквально починає рухати рукою — щось пішло не так.

Автоматичний переклад давно навчився працювати значно краще за старі системи, які перекладали слова майже окремо одне від одного. Але щойно справа доходить до української з її відмінками, порядком слів, сталими виразами та великою кількістю контекстних відтінків, різниця між сервісами все ще помітна.

Найочевидніші конкуренти — DeepL і Google Translate.

Перший давно має репутацію перекладача, який намагається зробити речення природним.

Другий перетворився майже на універсальний мовний мультитул: текст, камера, голос, документи, сайти й офлайн-переклад.

Тому питання «хто перекладає краще?» занадто широке.

Краще запитати інакше: що саме ви перекладаєте?

Для одного слова різниця майже не має значення

Потрібно швидко перекласти:

table;

weather;

deadline;

розклад;

відрядження.

Відкрили будь-який сервіс і через секунду отримали відповідь.

Для простих слів і коротких речень обидва давно досягли рівня, на якому сперечатися про переможця майже безглуздо.

Реальний тест починається з нормального абзацу.

Наприклад:

«Команда не відмовилася від проєкту, але після кількох невдалих спроб вирішила дещо змінити підхід».

Тут уже важливо не просто правильно перекласти кожне слово.

Потрібно зрозуміти зв’язки між ними.

І саме на довших фрагментах DeepL часто почувається впевненіше.

DeepL частіше намагається написати речення так, як сказала б людина

У машинного перекладу є дуже характерна проблема.

Формально все правильно.

Але читаєш і думаєш:

«Українською так ніхто не говорить».

DeepL часто краще прибирає саме це відчуття.

Він може трохи змінити конструкцію речення, якщо буквальний варіант звучить неприродно.

Наприклад, англійська дуже любить пасивні конструкції.

Українською їх часто краще перебудувати.

Те саме зі складними реченнями.

DeepL частіше намагається передати думку цілісно, а не просто зберегти структуру оригіналу за будь-яку ціну.

Для статей, листів і ділового тексту це велика перевага.

Але іноді перекладач стає занадто «творчим»

І це зворотний бік природності.

Якщо вам потрібно максимально точно передати формулювання, надто вільна перебудова теж може бути проблемою.

Наприклад, є юридичний або технічний текст.

Вам важливо, щоб певний термін скрізь перекладався однаково.

Не красиво.

Не плавно.

Однаково.

Тут будь-яку автоматичну систему потрібно перевіряти особливо уважно.

Бо перекладач може вирішити, що синонім звучить краще.

Для звичайної статті це нормально.

Для договору — вже ні.

Google Translate іноді перекладає пряміше

І це не обов’язково недолік.

Буквальніша структура дозволяє швидше зрозуміти оригінал.

Особливо якщо ви не плануєте публікувати переклад, а просто хочете дізнатися зміст тексту.

Наприклад, відкрили іноземну новину.

Вам потрібно за хвилину зрозуміти:

що сталося;

де;

коли;

хто що сказав.

У такому сценарії немає великої різниці, наскільки літературно звучатиме фінальний абзац.

Головне — отримати зміст.

Google Translate із цим прекрасно справляється.

Для перекладу англійська → українська я частіше починав би з DeepL

Особливо якщо текст потім будуть читати люди.

Стаття.

Пресреліз.

Лист.

Опис продукту.

Резюме.

Великий пост.

У таких матеріалах важливо, щоб українська не виглядала як перекладена українська.

Тобто після машинного перекладу хочеться отримати чернетку, яку потрібно трохи відредагувати.

А не переписати половину тексту.

Саме тут DeepL часто економить більше часу.

А українська → англійська теж може бути дуже вдалою

Це особливо корисно для людей, які добре знають, що хочуть сказати українською, але не впевнені у стилі англійської.

Написали лист.

Переклали.

І отримали англійський варіант, який часто читається природніше за буквальний переклад.

Наприклад, українське:

«Будемо раді подальшій співпраці»

не повинно обов’язково слово в слово повторювати свою структуру іншою мовою.

Нормальний переклад має звучати природно саме для одержувача.

DeepL добре працює з такими стилістичними перебудовами.

Google значно сильніший, коли переклад потрібен не тільки для тексту

Ось тут порівняння різко змінюється.

Ви приїхали в іншу країну.

Перед вами меню.

Дістаєте смартфон.

Наводите камеру.

Google Translate може перекладати текст прямо із зображення.

Вивіски.

Меню.

Написи на упаковці.

Документи.

Це вже зовсім інший сценарій.

Не «я працюю з великим текстом».

А «мені потрібно зрозуміти ось цей напис просто зараз».

Саме тут Google Translate надзвичайно зручний.

Камера — одна з головних причин тримати Google Translate на телефоні

Навіть якщо для статей ви використовуєте інший сервіс.

Особливо в подорожах.

Наприклад, перед вами табличка біля квиткового автомата.

Текст польською.

Або німецькою.

Або мовою, яку ви взагалі не розумієте.

Не потрібно вручну переписувати речення.

Навели камеру.

Отримали переклад поверх зображення.

Для повсякденного використання така функція іноді корисніша за невелику різницю в якості літературного перекладу.

Google Translate ще й працює офлайн

Можна заздалегідь завантажити мовні пакети.

І потім перекладати текст навіть без нормального інтернету.

Це дуже важливо в подорожах.

У метро немає зв’язку.

Роумінг не працює.

Wi-Fi у готелі вирішив зникнути.

А вам потрібно зрозуміти фразу.

Завантажений мовний пакет може врятувати ситуацію.

Навіть камера на Android може працювати з офлайн-перекладом для завантажених мов.

Тут Google має дуже сильну практичну перевагу.

Для довгого документа ситуація знову стає цікавішою

У вас є DOCX на 40 сторінок.

Наприклад:

звіт;

інструкція;

презентація;

контракт;

дослідження.

Копіювати все частинами в маленьке текстове поле — явно поганий сценарій.

Обидва сервіси вміють працювати з документами.

Google Translate на комп’ютері підтримує, зокрема, DOCX, PDF, PPTX і XLSX із певними обмеженнями розміру.

DeepL також дозволяє завантажувати цілі файли та намагається зберігати форматування документа.

І саме для великих робочих матеріалів DeepL виглядає особливо серйозно.

DeepL може перекласти документ, не перетворивши його на купу тексту

Наприклад, є презентація.

Заголовки.

Підзаголовки.

Текстові блоки.

Підписи.

Ви завантажуєте файл, а перекладач працює з ним як із документом.

Не потрібно потім вручну повертати переклад у кожне поле.

Для Word-файлів це ще важливіше.

Структура.

Зображення.

Абзаци.

Заголовки.

Усе залишається значно ближчим до оригіналу.

Звичайно, після автоматичного перекладу верстку все одно потрібно переглянути.

Українське речення може бути довшим за англійське, тому текст іноді фізично не поміщається там само.

Для PDF є один важливий нюанс

PDF — це взагалі дуже дивний формат для перекладу.

Ззовні він виглядає як звичайна сторінка.

А всередині текст може бути організований дуже складно.

Особливо якщо це:

скан;

брошура;

журнал;

документ із кількома колонками;

таблиця;

файл, експортований зі спеціалізованої програми.

Тому якість перекладу залежить ще й від самого PDF.

Якщо є оригінальний DOCX або PPTX, краще завантажувати саме його.

Так перекладачеві простіше правильно зрозуміти структуру.

Google Translate має дуже щедрий ліміт для звичайних документів

Через вебверсію можна перекладати файли до 10 МБ у підтримуваних форматах.

PDF може мати до 300 сторінок.

Для звичайної людини цього вистачає з величезним запасом.

Наприклад, потрібно швидко перекласти 50-сторінкову інструкцію.

Не обов’язково оформляти платний професійний тариф лише заради одного такого випадку.

Тому для епізодичного перекладу документів Google дуже привабливий.

Але для регулярної роботи з файлами DeepL має більше професійних інструментів

Наприклад, глосарії.

Це одна з найкорисніших речей у професійному перекладі.

Уявіть, що компанія має термін:

Customer Success Manager.

І ви вирішили, що в усіх українських матеріалах він має перекладатися конкретним чином.

Не сьогодні так.

Завтра інакше.

А в третьому документі взагалі залишатися англійською.

Глосарій дозволяє задавати потрібні відповідники.

Для маркетингу, технічних текстів і корпоративної документації це величезна перевага.

Термінологія — головний біль автоматичного перекладу

Одне й те саме англійське слово може мати п’ять значень.

Наприклад, deployment.

У різному контексті це може бути:

розгортання;

розміщення;

введення в експлуатацію;

розгортання військ.

Перекладач повинен зрозуміти тему.

Саме тому завжди краще давати йому не одне слово, а повне речення.

Ще краще — кілька речень навколо.

Контекст різко покращує результат.

Це стосується обох сервісів.

Для технічного тексту не довіряйте першому варіанту

Навіть якщо він звучить прекрасно.

Наприклад, інструкція до обладнання.

Система може запропонувати дуже природну українську фразу.

Але один термін буде технічно неправильним.

Людина, яка не знає предмет, цього навіть не помітить.

Саме тому професійні переклади завжди потрібно перевіряти фахівцем із теми.

Особливо:

медицина;

право;

інженерія;

фінанси;

наукові тексти.

Гарна українська ще не гарантує правильного змісту.

Сталі вирази — хороший тест для DeepL

Українська дуже любить фрази, які не можна розбирати буквально.

«Не брати до голови».

«Мати на увазі».

«Звести кінці з кінцями».

«Руки не доходять».

Так само багато таких виразів є англійською.

Наприклад:

break a leg;

hit the nail on the head;

spill the beans.

Хороший перекладач повинен розпізнати, що перед ним фразеологізм.

А не людина, яка буквально розсипає квасолю.

Сучасні системи вже значно краще працюють із такими конструкціями.

І на зв’язному тексті DeepL часто дуже переконливо передає саме значення, а не механічну форму.

Але найкраще все одно перевіряти фразеологізм окремо

Особливо якщо він важливий для тексту.

Автоматичний перекладач може:

правильно зрозуміти сенс;

але вибрати український відповідник із трохи іншим емоційним забарвленням.

Наприклад, фраза може бути жартівливою.

А переклад стане серйозним.

Або навпаки.

Для інформаційного тексту це дрібниця.

Для художнього — вже помітна проблема.

Художній текст — найскладніша перевірка

Діалог:

— Ти серйозно?

— А схоже, що я жартую?

На словах перекласти легко.

Але в романі важливі:

характер героя;

ритм;

сленг;

вік;

епоха;

стосунки між персонажами.

Машина бачить речення.

Літературний перекладач бачить персонажа.

Тому ні DeepL, ні Google Translate не варто сприймати як готового перекладача роману.

Вони можуть зробити хорошу чернетку.

Але фінальний художній текст потребує людини.

DeepL особливо корисний як «перший чорновий перекладач»

Наприклад, є великий матеріал англійською.

Ви добре знаєте українську.

Англійську — середньо.

Замість того щоб перекладати кожне речення з нуля, пропускаєте матеріал через DeepL.

А далі працюєте вже як редактор.

Перевіряєте зміст.

Переписуєте невдалі конструкції.

Вирівнюєте стиль.

У результаті можна сильно прискорити роботу.

Але важливо не потрапити в пастку:

«Якщо звучить природно, значить переклад правильний».

Не завжди.

Для навчання Google Translate може бути навіть кориснішим

Бо переклад — це не лише фінальний текст.

Іноді потрібно швидко:

подивитися слово;

прослухати вимову;

перекласти напис камерою;

розібрати фразу;

використати переклад без мережі.

Тут універсальність Google дуже допомагає.

Особливо студентам.

Ви читаєте статтю.

Не знаєте слово.

Швидко перевірили.

Пішли далі.

Для такого сценарію окремі професійні функції DeepL просто не потрібні.

У подорожі я б навіть не думав — Google Translate

Причина не в тому, що він обов’язково краще перекладає кожну українську фразу.

Причина в наборі інструментів.

Камера.

Голос.

Офлайн-пакети.

Швидкий мобільний інтерфейс.

Наприклад, вам потрібно пояснити щось у магазині.

Не хочеться друкувати довгий текст.

Проговорили фразу.

Отримали переклад.

Або навели камеру на меню.

У DeepL головна сила зовсім в іншому.

Тому порівнювати їх у подорожі лише за якістю абзацу несправедливо.

Голосовий переклад теж більше асоціюється з Google

Вам не потрібно навіть набирати текст.

Сказали фразу.

Смартфон її розпізнав.

Переклав.

Для живої розмови це значно швидше.

Особливо коли потрібно пояснити щось просте:

«Де знаходиться вокзал?»

«Чи можна оплатити карткою?»

«У мене алергія на горіхи».

У таких ситуаціях літературна краса речення взагалі не важлива.

Важливо, щоб інша людина зрозуміла зміст.

Переклад сайтів — ще один сильний аргумент Google

Відкрили іноземну сторінку.

Не хочеться копіювати абзац за абзацом.

Google Translate може працювати з вебсайтами, а Chrome взагалі давно інтегрує переклад сторінок у браузер.

Для щоденного читання іноземного інтернету це надзвичайно зручно.

Один клік.

І вся сторінка вже зрозуміліша.

Навіть якщо деякі речення звучать неідеально.

Коли головна мета — споживання інформації, швидкість перемагає стилістику.

Для редагування власного тексту DeepL цікавіший

Особливо якщо пишете англійською не на рівні носія.

Наприклад, створили лист самі.

Можна використати інструменти DeepL не лише для прямого перекладу, а й для роботи над формулюванням.

Це корисно, якщо зміст уже правильний, але хочеться зробити мову природнішою.

Виходить трохи інший підхід.

Google Translate:

«Що означає цей текст іншою мовою?»

DeepL усе частіше намагається відповідати ще й на запитання:

«Як це краще сформулювати іншою мовою?»

Не перекладайте SEO-ключі так само, як звичайний текст

Наприклад, у статті є конкретний пошуковий запит.

Його не можна просто віддати перекладачу й автоматично взяти отриманий результат.

Люди в іншій країні можуть шукати це зовсім іншими словами.

Тому для SEO потрібен окремий аналіз ключових запитів мовою цільової аудиторії.

Машинний переклад допоможе зрозуміти зміст.

Але не покаже, як реально шукають користувачі.

Це важливо для обох сервісів.

З українським порядком слів теж бувають цікаві моменти

Українська дозволяє значно вільніше рухати слова в реченні, ніж англійська.

Наприклад:

«Сьогодні компанія представила новий продукт».

«Компанія сьогодні представила новий продукт».

«Новий продукт компанія представила сьогодні».

Фактичний зміст близький.

А акценти різні.

Машинний перекладач може вибрати граматично правильний варіант, але не той акцент, який потрібен автору.

Тому в журналістських або рекламних текстах фінальну українську завжди варто перечитувати саме як самостійний матеріал.

Не дивлячись постійно на оригінал.

Рід теж може створювати проблеми

Особливо коли в оригінальній мові він неочевидний.

Українська змушує частіше визначати:

він;

вона;

зробив;

зробила.

Без достатнього контексту система може вгадати неправильно.

Google Translate навіть показує альтернативи за родом для частини перекладів, коли конструкція допускає кілька варіантів.

Це корисне нагадування:

машина іноді справді не знає, про кого йдеться.

Не тому, що погано перекладає.

Просто інформації в реченні немає.

Імена та назви компаній краще перевіряти вручну

Особливо українську транслітерацію.

Назва бренду може взагалі не перекладатися.

Ім’я людини може мати усталену українську форму.

Назва міста — теж.

Автоматичний перекладач часто зробить логічний варіант.

Але журналісту цього недостатньо.

Потрібно використовувати правильне написання.

Особливо в новинному тексті.

Це саме та дрібниця, яка одразу видає погано перевірений машинний переклад.

Для великої статті я б перекладав не все одним шматком

Навіть якщо сервіс дозволяє.

Зручніше спочатку дати весь текст для контексту, а потім уважно працювати розділами.

Чому?

Легше контролювати термінологію.

Легше помічати пропущені нюанси.

Легше редагувати стиль.

Наприклад, стаття має 10 тисяч слів.

Отримати 10 тисяч слів перекладу за кілька секунд прекрасно.

Але потім усе одно потрібно їх перечитати.

І структурована перевірка розділ за розділом значно надійніша.

Найгірше — перекладати речення по одному

Тоді сервіс втрачає контекст.

Наприклад:

«It was a big one.»

Що таке one?

Шторм?

Контракт?

Автомобіль?

Проблема?

Без попереднього речення перекладач змушений вгадувати.

Тому завжди давайте хоча б абзац.

Навіть якщо потрібен переклад лише однієї фрази.

Контекст — це буквально безкоштовне покращення якості.

Для договорів я б не довіряв жодному без перевірки

Навіть якщо переклад виглядає ідеально.

Одна різниця між:

«може»

і

«зобов’язаний»

здатна повністю змінити юридичний зміст.

Так само важливі:

терміни;

визначення;

послідовність формулювань.

DeepL має професійні інструменти, які допомагають підтримувати термінологію.

Це плюс.

Але фінальний юридичний документ все одно повинен перевіряти фахівець.

Тут питання не в якості AI.

А в ціні помилки.

Для звичайного листування перевірка вже значно простіша

Потрібно написати готелю.

Іноземному магазину.

Колезі.

Службі підтримки.

У таких ситуаціях обидва сервіси більш ніж достатні.

Навіть якщо речення звучатиме трохи не так, як написав би носій, зміст зрозуміють.

Не потрібно годину редагувати лист із питанням:

«Чи можете ви змінити дату бронювання?»

Машинний переклад існує саме для того, щоб такі задачі перестали бути проблемою.

Що краще для студента

Я б установив Google Translate на смартфон.

Причини:

офлайн;

камера;

голос;

швидкі слова;

повсякденне використання.

А для великих письмових робіт окремо відкривав би DeepL.

Наприклад, потрібно перекласти великий англомовний фрагмент для розуміння або зробити чернетку англійської версії свого тексту.

Тоді природніша робота з довгими реченнями стає важливішою.

Тобто тут навіть немає потреби вибирати лише один сервіс.

Що краще журналісту або редактору

Для першої чернетки великого тексту — DeepL.

Особливо англійська ↔ українська.

Потім обов’язково:

звірити факти;

перевірити цитати;

імена;

посади;

терміни;

цифри.

Google Translate я б залишив для швидкого читання сторінок, оперативних фраз та матеріалів, де потрібно дуже швидко зрозуміти зміст.

Це два різні етапи роботи.

Що краще компанії

Якщо переклад відбувається регулярно, вже важливі не тільки окремі речення.

Потрібна стабільність.

Однаковий стиль.

Однакові назви продуктів.

Однакова термінологія.

Переклад цілих документів.

Саме тут DeepL із глосаріями, правилами стилю та іншими професійними можливостями виглядає переконливіше.

Особливо для маркетингових і корпоративних матеріалів.

Google теж має професійну Cloud Translation інфраструктуру, але це вже більше окрема корпоративна екосистема, а не просто звичайний сайт Google Translate.

Що краще просто тримати в телефоні

Google Translate.

Тут відповідь простіша.

Не знаєте, яка задача виникне завтра.

Текст?

Фото?

Вивіска?

Голос?

Відсутність інтернету?

Google покриває надзвичайно багато сценаріїв одним застосунком.

Це і є його головна сила.

Він може не завжди давати найкрасивішу українську.

Але дуже часто знаходиться саме там, де переклад потрібен просто зараз.

DeepL проти Google Translate: хто краще перекладає українською

Якщо головна задача — отримати природну чернетку великого українського тексту, я б частіше вибирав DeepL.

Особливо для статей, листів, презентацій, ділових матеріалів і довгих абзаців.

Він часто краще перебудовує речення так, щоб вони не виглядали буквально перекладеними.

Якщо ж потрібен універсальний перекладач на кожен день, Google Translate практичніший.

Камера.

Офлайн.

Голос.

Сайти.

Швидкий переклад випадкової фрази.

Для подорожей він особливо зручний.

Тому переможця можна визначити дуже просто.

Пишете текст, який потім читатимуть люди, — почніть із DeepL.

Потрібно швидко зрозуміти світ навколо себе іншою мовою — відкривайте Google Translate.

А якщо перекладаєте щось справді важливе, використайте будь-який із них лише для чернетки.

Бо навіть найкращий автоматичний переклад українською все ще потребує останнього редактора.

І цим редактором поки залишається людина.