The Super Mario Bros. Movie 2: які світи Nintendo відкриває далі

Перший The Super Mario Bros. Movie зробив майже неможливе.

Він узяв світ, у якому гриб збільшує сантехніка, черепаха-диктатор викрадає принцесу, а картингові перегони можуть початися буквально посеред пригоди, — і перетворив усе це на зрозумілий сімейний блокбастер.

Але найцікавіше Nintendo залишила на потім.

Бо Mushroom Kingdom — лише крихітна частина всесвіту Mario.

За десятиліття ігор він встиг побувати:

у відкритому космосі;

на тропічних островах;

у пустелях;

серед динозаврів;

у королівстві квітів;

на Місяці;

у мегаполісі, який підозріло нагадує Нью-Йорк;

і навіть усередині картин.

Тому після першого фільму питання було не стільки:

«Чи буде продовження?»

Скоріше:

«Куди Mario відправиться далі?»

Відповідь частково ми вже отримали.

Офіційним продовженням став The Super Mario Galaxy Movie — очевидний сигнал, що Nintendo та Illumination більше не збираються обмежувати кіносерію одним королівством.

І це відкриває значно цікавішу перспективу.

Якщо Galaxy дозволила Mario покинути звичний світ, наступні фільми можуть буквально стрибати між різними епохами Nintendo.

А матеріалу вистачить на багато років.

Космос був найбільш логічним другим кроком

Після Mushroom Kingdom важко було придумати масштабніше продовження, ніж Super Mario Galaxy.

Ця серія буквально змінює правила світу.

Маленькі планети.

Гравітація, яка тягне Mario в різні боки.

Космічні кораблі.

Зірки.

Чорні діри.

Дивні галактики, кожна з яких може мати власну фізику.

Для анімаційного кіно це майже ідеальний матеріал.

Не потрібно пояснювати, чому наступна сцена зовсім не схожа на попередню.

Це космос.

Тут можна все.

Rosalina була занадто важливою, щоб залишатися тільки персонажем ігор

Якщо Peach є обличчям Mushroom Kingdom, то Rosalina давно стала одним із головних символів космічної частини всесвіту Mario.

Вона пов’язана з Comet Observatory.

Lumas.

Зірками.

Подорожами між галактиками.

І головне — має значно загадковішу історію, ніж більшість героїв Mario.

Це дуже корисно для кіно.

У першому фільмі персонажам майже не було коли зупинитися.

Mario потрапив у новий світ.

Познайомився з Peach.

Bowser наступає.

Luigi потрібно врятувати.

Ще Donkey Kong.

Ще Mario Kart.

Темп майже не зупинявся.

Rosalina дозволяє створити зовсім іншу атмосферу.

Тихішу.

Космічнішу.

Місцями навіть трохи меланхолійну.

Для серії це важливо, якщо Nintendo не хоче, щоб кожен наступний фільм був просто більшою версією попереднього.

А Bowser Jr. вирішує головну проблему першого фіналу

Що робити з Bowser?

Він уже програв.

Знову зробити його єдиним головним злодієм?

Можна.

Але тоді дуже легко повторити перший фільм.

Bowser Jr. набагато цікавіший.

Це персонаж, який не просто служить Bowser.

Він його син.

Отже, конфлікт автоматично стає особистішим.

Уявіть ситуацію.

Батько переможений.

Принижений.

Можливо, навіть утримується героями.

І Bowser Jr. вирішує його врятувати.

Він може бути:

смішним;

небезпечним;

розбещеним;

щиро відданим батькові.

Усе одночасно.

Для сімейної анімації це майже ідеальний антагоніст.

Але після Galaxy найочевидніший наступний напрямок — Dinosaur Land

І тут ми приходимо до Super Mario World.

А разом із ним — до Yoshi.

Перша частина буквально залишила яйце Yoshi після титрів.

Це був настільки прямий натяк, наскільки взагалі може дозволити собі студія.

Не тінь.

Не загадковий голос.

Не символ на стіні.

Яйце.

І характерний звук.

Тому повноцінна історія з Yoshi здається не питанням «чи».

Швидше «коли».

Dinosaur Land ідеально підходить для окремого фільму

Бо це не просто ще один ліс Mushroom Kingdom.

Тут можна повністю змінити атмосферу.

Джунглі.

Гори.

Печери.

Динозаври.

Таємничі руїни.

Різні види Yoshi.

І, звичайно, сам зелений Yoshi як новий повноцінний герой.

Після космічного масштабу Galaxy повернення до більш земної пригоди могло б навіть піти серії на користь.

Не потрібно кожного разу робити всесвіт більшим.

Іноді достатньо зробити нову локацію цікавішою.

Yoshi може стати для Mario приблизно тим, ким Donkey Kong був у першій частині

Новим великим персонажем, навколо якого побудують значну частину пригоди.

Тільки характер зовсім інший.

Donkey Kong:

гучний;

самовпевнений;

любить увагу.

Yoshi традиційно значно доброзичливіший.

Майже дитячий.

Але при цьому може:

ковтати ворогів;

метати яйця;

літати;

бігати по неможливих поверхнях.

Для Illumination це величезний подарунок.

Персонаж одночасно милий і надзвичайно зручний для екшену.

А ще Yoshi майже гарантовано стане машиною з продажу іграшок.

Nintendo навряд чи про це забула.

Його знайомство з Mario можна зробити окремою пригодою

Не:

«Ось Yoshi, тепер він їде з нами».

А нормально побудувати стосунки.

Спочатку Mario не розуміє істоту.

Yoshi не розуміє Mario.

Потім вони змушені допомагати одне одному.

З’являється довіра.

І тільки після цього — класичний момент, коли Mario вперше сідає йому на спину.

Для фаната це проста сцена.

Але якщо правильно поставити музику й момент, кінотеатр може відреагувати так само, як на появу Mario Kart у першому фільмі.

Super Mario Sunshine відкриває зовсім інший жанр

А тепер уявіть наступне продовження.

Не космос.

Не динозаври.

Відпустка.

Mario, Luigi та Peach прибувають на Isle Delfino.

Сонце.

Океан.

Пальми.

Пляжі.

Pianta.

Noki.

Усе виглядає майже як курортний спеціальний епізод.

А потім Mario звинувачують у тому, чого він не робив.

І з’являється Shadow Mario.

Ось тут серія може раптом перетворитися майже на детективну комедію.

Isle Delfino може бути одним із найкрасивіших світів усієї кіносерії

Анімація води.

Тропічне світло.

Кольорові будинки.

Гавань.

Парки атракціонів.

Вулканічні зони.

Підводні сцени.

Візуально це повна протилежність Galaxy.

І саме різноманіття може стати головною силою майбутніх Mario-фільмів.

Не потрібно щоразу придумувати новий стиль з нуля.

Nintendo вже зробила це за останні сорок років.

А ще Sunshine дає ідеальний спосіб продовжити історію Bowser Jr.

Саме ця гра є однією з ключових для персонажа.

Shadow Mario.

Magic Paintbrush.

Спроба викрасти Peach.

Стосунки з Bowser.

Тому якщо кіносерія захоче зробити Bowser Jr. не одноразовим противником, а постійним персонажем, Isle Delfino практично проситься на екран.

Можна навіть побудувати арку:

у Galaxy він хоче врятувати батька.

Пізніше починає діяти самостійно.

І поступово стає повноцінним суперником Mario.

Super Mario Odyssey — це вже готовий фільм про подорож світом

Якщо Nintendo захоче зробити справді великий кросоверний блокбастер, Odyssey майже неможливо оминути.

Тому що сама структура гри дуже кінематографічна.

Bowser планує весілля з Peach.

Mario переслідує його.

Разом із Cappy подорожує між королівствами.

Кожні двадцять хвилин — новий світ.

Це майже сценарій пригодницького мультфільму ще до того, як хтось почав його писати.

New Donk City може стати одним із найкращих жартів кіносерії

Особливо тому, що Mario у фільмах уже має зв’язок із Брукліном.

А потім він потрапляє в New Donk City.

Місто з людьми.

Хмарочоси.

Таксі.

Pauline.

Фестиваль.

Знайоме?

Так.

Але водночас усе трохи не так.

Це дозволяє буквально зіткнути дві версії світу Mario:

його «реальне» життя;

і абсурдну Nintendo-версію мегаполіса.

Pauline давно заслуговує на велике повернення

До Peach у Mario була саме Pauline.

Вона з’явилася ще в Donkey Kong 1981 року.

Тепер персонаж значно сильніше повернувся в сучасні ігри Nintendo.

І New Donk City дала їй чудову нову роль — мер міста.

У кіно Pauline може бути дуже цікавою саме через історію Mario.

Можливо, вони зналися раніше.

Можливо, ні.

Але сам факт появи персонажа, пов’язаного з найпершими роками франшизи, дає величезне поле для фанатських відсилань.

А Cappy повністю змінює можливості екшен-сцен

Mario кидає кепку.

Захоплює Goomba.

Потім Bullet Bill.

Потім Chain Chomp.

Потім — динозавра.

Так, у Nintendo це абсолютно нормальна послідовність подій.

Для аніматорів Illumination механіка Capture може стати джерелом десятків візуальних жартів.

Mario вперше опинився в чужому тілі.

Не розуміє, як ним керувати.

Luigi дивиться на нього з жахом.

Через хвилину вони вже використовують здатність для порятунку світу.

Практично готова сцена.

Cascade Kingdom дозволило б показати справжніх динозаврів

Не Yoshi.

А величезного T-Rex.

Саме той момент із Super Mario Odyssey, коли маленький вусатий чоловік захоплює тиранозавра своєю кепкою, ідеально пояснює всю франшизу Mario.

Це абсолютно безглуздо.

І абсолютно прекрасно.

Після Galaxy кіносерія вже навряд чи повинна боятися таких речей.

Навпаки.

Чим сміливіше вона прийматиме дивність Nintendo, тим цікавішою може стати.

Sand Kingdom дало б Mario повноцінну пустельну пригоду

Tostarena.

Піраміди.

Руїни.

Холодні ночі.

Яскраві мешканці.

Пісок.

Таємниці.

Візуально це майже інший мультфільм.

І якщо Odyssey адаптувати у форматі великої подорожі, кожне королівство може мати власний короткий жанр.

Пустеля — adventure.

New Donk City — музична комедія.

Luncheon Kingdom — майже кулінарний хаос.

Bowser’s Kingdom — самурайська естетика.

Moon Kingdom — фінальний космічний епос.

Один фільм може постійно змінювати тон і все одно залишатися Mario.

Але є ще один світ, який може здивувати значно сильніше — Sarasaland

Super Mario Land часто залишається в тіні великих консольних Mario.

А дарма.

Саме там з’явилася Daisy.

Не Peach.

Princess Daisy.

І якщо Nintendo продовжує розширювати кінокоманду, вона є одним із найбільш очевидних наступних персонажів.

Питання лише:

як її представити?

Найцікавіша відповідь — не просто привести Daisy в Mushroom Kingdom.

А відправити героїв у її власне королівство.

Sarasaland зовсім не зобов’язаний бути копією Mushroom Kingdom

Саме тут кіно може значно розширити старий ігровий матеріал.

У класичній Super Mario Land є кілька регіонів із дуже різною тематикою.

Пустельні мотиви.

Океан.

Східна архітектура.

Навіть дивні технологічні елементи.

Для сучасної адаптації Nintendo може фактично переосмислити весь світ із нуля.

Залишити впізнавані основи.

Але зробити Sarasaland таким самим детальним, яким перший фільм зробив Mushroom Kingdom.

Daisy могла б чудово контрастувати з Peach

Кіношна Peach уже не просто принцеса, яку потрібно рятувати.

Вона:

боєць;

лідер;

дуже впевнена;

досвідченіша за Mario.

Тому ще одна «правильна героїчна принцеса» була б не дуже цікавою.

Daisy потрібен інший характер.

Гучніша.

Імпульсивніша.

Авантюрніша.

Можливо, трохи хаотична.

Тоді їхня взаємодія з Peach може стати окремим джерелом гумору.

А поява Daisy майже автоматично запускає інше питання

Luigi.

Фанати прекрасно знають, що Nintendo роками пов’язує цих двох персонажів у різних іграх і промоматеріалах.

Кіно може піти далі.

У першому фільмі Luigi значну частину часу провів окремо від Mario.

У майбутніх частинах йому потрібна власна сюжетна лінія.

І знайомство з Daisy — дуже очевидний варіант.

Особливо якщо Mario тим часом продовжить власну романтичну динаміку з Peach.

А де Daisy — там недалеко й Wario

Ось хто справді може перевернути серію.

Wario не просто ще один злодій.

Він анти-Mario.

Жадібний.

Гучний.

Егоїстичний.

Хитрий.

Абсолютно не героїчний.

І при цьому настільки харизматичний, що вже десятиліттями має власні ігрові серії.

Кіно дуже потрібен персонаж, який може створювати проблеми героям, не намагаючись захопити всесвіт.

Wario ідеально підходить.

Його навіть не обов’язково робити справжнім злодієм

Нехай він просто хоче грошей.

Скарб.

Замок.

Славу.

Випадково допомагає Bowser.

Потім зраджує його.

Потім допомагає Mario.

Потім знову забирає собі скарб і тікає.

Такий персонаж може підтримувати сюжет живим навіть без великої загрози світу.

А для комедії Illumination Wario взагалі здається майже створеним у лабораторії.

Waluigi теж рано чи пізно з’явиться

Інтернет просто не дозволить Nintendo уникати цього вічно.

Причому знайомити Wario без Waluigi вже буде трохи дивно.

Їх можна зробити своєрідним дзеркалом братів Mario.

Mario і Luigi підтримують одне одного.

Wario і Waluigi постійно сваряться, обманюють і намагаються вкрасти славу одне в одного.

А потім усе одно залишаються командою.

Це майже готова комедійна сюжетна лінія.

Flower Kingdom із Super Mario Bros. Wonder теж проситься в кіно

Це один із найновіших великих світів серії.

І він абсолютно божевільний.

Talking Flowers.

Prince Florian.

Wonder Flowers.

Рівні, у яких реальність може змінитися буквально за секунду.

Труби починають рухатися.

Goomba стають дивними.

Перспектива змінюється.

Світ поводиться так, ніби хтось увімкнув режим сну після дуже дивної вечері.

Для анімації це подарунок.

Wonder Effects дозволили б Illumination просто перестати дотримуватися правил

Аніматори буквально могли б зробити сцену, де:

Mario біжить уперед;

торкається Wonder Flower;

простір розтягується;

труби оживають;

персонажі починають рухатися по стінах;

у кадр влітає стадо дивних істот;

а через три хвилини все знову нормально.

І жоден фанат не запитає:

«Чому?»

Бо Super Mario Bros. Wonder саме так і працює.

Elephant Mario майже гарантовано став би головним мемом фільму

Mario торкається Elephant Fruit.

Перетворюється на слона.

Luigi мовчки дивиться.

Peach намагається пояснити, що це нормально.

Mario дивиться на власний хобот.

Далі можна не писати.

Сцена вже працює.

Nintendo дуже добре розуміє силу трансформацій для мерчандайзу.

Тому Wonder може стати особливо привабливим матеріалом для майбутньої анімації.

А що з Luigi’s Mansion?

Ось тут я б узагалі не робив звичайний Mario-фільм.

Я б дав Luigi власний спін-оф.

І перша частина вже майже підготувала ґрунт.

Саме Luigi опинився в темній частині нового світу.

Саме він зустрів Dry Bones.

Саме його сцени були найближчими до дитячого хорору.

Тобто кіношний Luigi вже знає, що таке бігти в темряві від істоти, яка дуже хоче його з’їсти.

Наступний крок очевидний.

Особняк.

Luigi’s Mansion може стати ідеальним геловінським мультфільмом

Темний будинок.

Пил.

Старі портрети.

Дивні звуки.

Boos.

King Boo.

Professor E. Gadd.

Poltergust.

І Luigi, який абсолютно не хоче перебувати всередині.

Але мусить.

Це дуже проста, але сильна історія.

Бо хоробрість — це не відсутність страху.

Luigi боїться всього.

Саме тому момент, коли він усе одно йде вперед, працює краще.

King Boo може стати одним із найцікавіших злодіїв кіносерії

Bowser — фізична загроза.

Величезний.

Гучний.

Вогонь.

Армія.

King Boo зовсім інший.

Ілюзії.

Страх.

Привиди.

Маніпуляція простором.

Закритий особняк.

Тому навіть візуально спін-оф про Luigi не був би просто Mario Movie з іншим головним героєм.

Це міг би бути окремий жанр.

Donkey Kong Country теж практично проситься у власний фільм

Перший Mario вже показав нам Kong Kingdom.

Cranky Kong.

Donkey Kong.

Армію Kong.

Навіть karting-сцену.

Але весь цей світ використали лише частково.

Ми майже нічого не побачили про:

Diddy Kong;

Dixie Kong;

Funky Kong;

K. Rool.

А це вже готовий окремий франчайз.

King K. Rool був би прекрасним способом дати Bowser відпочити

Серіалу потрібні різні антагоністи.

Інакше виникає проблема старих мультфільмів:

Bowser знову щось придумав;

Mario знову його зупинив.

King K. Rool дозволяє створити зовсім інший конфлікт.

Не Mushroom Kingdom.

Не Peach.

Не Bowser.

А пригода Donkey Kong та його родини.

Mario може навіть з’явитися лише камео.

Саме так Nintendo може поступово перетворити Mario Movies на справжній кіновсесвіт.

Hyrule я б поки не змішував із Mario

Так, Nintendo має The Legend of Zelda.

І так, після успіху Mario ідея великого Nintendo Cinematic Universe звучить дуже спокусливо.

Але Link не повинен просто одного дня пройти через портал і сказати:

«Привіт, Mario».

Ці франшизи мають абсолютно різний тон.

Mario — яскрава комедія.

Zelda — значно більше епічне фентезі.

Краще дозволити кожній серії побудувати власний світ.

А вже значно пізніше думати про кросовери.

Те саме стосується Metroid

Уявити Samus поруч із Toad можна.

Інтернет точно це зробить.

Але це ще не означає, що потрібно негайно знімати такий фільм.

Metroid потребує:

самотності;

небезпечного космосу;

майже хорорної атмосфери.

Mario Galaxy використовує космос зовсім інакше.

Він чудовий.

Яскравий.

Музичний.

Кожна планета — маленький атракціон.

Дві франшизи можуть існувати поруч.

Не обов’язково змішувати їх.

А от Mario Kart може стати окремим великим фільмом

Перша частина вже показала Rainbow Road.

І це була одна з найбільш очевидних фан-сервісних сцен.

Але Mario Kart — величезна серія сама по собі.

Уявіть сюжет, побудований навколо масштабного турніру.

Різні королівства.

Команди.

Кубок.

Несподівані суперники.

Wario.

Waluigi.

Bowser.

Kongs.

Daisy.

Rosalina.

Yoshi.

Майже всі персонажі можуть опинитися в одному фільмі без необхідності придумувати міжгалактичну загрозу.

Вони просто хочуть перемогти.

Це міг би бути Nintendo-аналог спортивного фільму

Mario готується.

Luigi несподівано виявляється дуже хорошим водієм.

Peach має власну команду.

Wario шахраює.

Bowser їде на величезному автомобілі, який порушує приблизно всі можливі правила турніру.

Rainbow Road залишається на фінал.

І раптом у Nintendo є кросовер, який не потребує великого суперлиходія.

Тільки синіх панцирів.

Що, можливо, навіть страшніше.

Paper Mario дозволив би зробити щось зовсім експериментальне

Уявіть, що персонажі потрапляють у світ, який буквально складається з паперу.

Раптово змінюється стиль анімації.

Герої стають пласкими.

Світ можна складати.

Рвати.

Перегортати.

Це дуже сміливий варіант.

Навряд чи його використають найближчим часом.

Але якщо кіносерія проживе десять років, одного дня Nintendo знадобиться спосіб знову здивувати аудиторію.

Paper Mario може це зробити.

Super Mario 64 теж має одну локацію, яку дуже хочеться побачити

Peach’s Castle.

Не просто як красивий замок.

А як хаб із картинами-порталами.

Mario підходить до картини.

Стрибає.

І провалюється в інший світ.

Для кіно це неймовірно зручний механізм.

Можна буквально пересувати персонажів між різними стилями та локаціями без довгих пояснень.

Одна картина — сніг.

Інша — пустеля.

Третя — підводний світ.

Четверта — фортеця.

Nintendo вже має готовий портал у будь-яку історію

І це найважливіший висновок.

Перший фільм використовував Warp Pipes.

Galaxy відкрила космос.

Odyssey має корабель Odyssey.

Mario 64 — картини.

Франшиза десятиліттями вигадувала способи переміщувати Mario між абсолютно несумісними світами.

Тому кіносеріал практично не має географічних обмежень.

Сьогодні динозаври.

Завтра привиди.

Післязавтра Місяць.

І це все одно виглядатиме природно для Mario.

Чи може кіносерія дійти до Super Smash Bros.?

Ось головне фанатське питання.

Технічно — звичайно.

Mario.

Donkey Kong.

Zelda.

Kirby.

Metroid.

Pokémon.

Star Fox.

Інші франшизи Nintendo.

Усі вони вже десятиліттями зустрічаються в Super Smash Bros.

Але поспішати з цим було б найбільшою помилкою.

Marvel витратила роки, перш ніж Avengers стали подією.

Nintendo теж потрібно спочатку змусити глядачів полюбити окремі світи.

Тоді одна поява Link у кадрі поруч із Mario стане подією.

А не просто ще одним камео.

Які світи Nintendo найімовірніше побачимо наступними

Якщо відкласти найсміливіші фантазії й подивитися практично, список виглядає приблизно так:

• Dinosaur Land — через Yoshi та величезний потенціал Super Mario World;
• Isle Delfino — через Bowser Jr. і Super Mario Sunshine;
• New Donk City — через Pauline та популярність Super Mario Odyssey;
• Flower Kingdom — як один із найсвіжіших великих світів Mario;
• Sarasaland — щоб представити Daisy;
• Luigi’s Mansion — як окремий спін-оф для Luigi;
• Donkey Kong Country — як практично готова друга гілка всесвіту;
• різні королівства Odyssey — для великого пригодницького фільму-подорожі.

І найцікавіше, що Nintendo навіть не потрібно вибирати лише одне.

Майбутнє Mario в кіно може нагадувати самі ігри

Кожна нова частина бере знайомого героя.

А потім змінює правила.

Super Mario Sunshine:

ось водяний ранець.

Galaxy:

ось гравітація й космос.

Odyssey:

ось Cappy.

Wonder:

ось світ тепер може збожеволіти в будь-яку секунду.

Саме цей принцип варто перенести й у кіно.

Не робити:

«перший фільм, тільки більше».

А кожного разу давати нову центральну ідею.

Тоді франшиза може залишатися свіжою дуже довго.

Який світ я б хотів побачити найбільше

Не найбільший.

Не найепічніший.

Isle Delfino.

Саме тому, що після космічного масштабу Galaxy було б дуже цікаво різко зменшити ставки.

Відправити героїв у відпустку.

Дати їм красивий тропічний острів.

А потім поступово перетворити безтурботну подорож на детектив навколо Shadow Mario та Bowser Jr.

Це дозволило б одночасно зробити щось нове й дуже впізнаване для фанатів.

А вже після цього можна вирушати в Odyssey.

The Super Mario Bros. Movie 2 показує головне: Mushroom Kingdom був лише початком

Саме це робить кінофраншизу Nintendo такою перспективною.

У багатьох серіях після першого фільму сценаристи починають думати:

«Добре, а що тепер?»

У Mario проблема протилежна.

Матеріалу занадто багато.

Yoshi.

Daisy.

Wario.

Waluigi.

Pauline.

Rosalina.

Bowser Jr.

King Boo.

Cappy.

King K. Rool.

І це лише персонажі.

Додайте до них:

Dinosaur Land;

Isle Delfino;

Sarasaland;

Flower Kingdom;

New Donk City;

Luigi’s Mansion;

десятки галактик;

Місяць;

світи всередині картин.

Nintendo та Illumination можуть знімати Mario ще дуже довго й майже не повторюватися.

Головне — не намагатися показати все одразу.

Нехай кожен новий світ отримає час.

Нехай Yoshi буде справжнім персонажем, а не просто десятисекундним камео.

Нехай Daisy отримає власне королівство.

Нехай Luigi одного разу сам зайде в той проклятий особняк.

А Mario?

Mario зробить те, що робить уже понад сорок років.

Стрибне в наступну трубу, навіть не знаючи, що знаходиться з іншого боку.

І саме тому спостерігати за розвитком цієї кіносерії так цікаво.